Wir haben bereits die 3. Vorführung des ukrainischen Kinos durchgeführt. Der Film hat die meisten Zuschauer angelockt. Und wir verstehen genau, wie wichtig es jetzt ist, unser Ukrainisch zu fühlen, zu sehen und zu hören. Und wie interessant es für unsere ausländischen Gäste ist, etwas Neues über die ukrainische Kultur zu erfahren.
Jedes Jahr am zweiten Samstag im September wird der Tag des ukrainischen Kinos gefeiert – ein beruflicher Feiertag für Filmemacher. Die Renaissance des modernen ukrainischen Kinos hat stattgefunden – davon zeugen sowohl das Publikum als auch die zahlreichen Auswahlen der besten ukrainischen Filme. Der öffentlich-rechtliche Sender (Suspilne) hat eine Auswahl anerkannter Meisterwerke zusammengestellt. An diesem Feiertag des ukrainischen Kinos empfehlen wir Ihnen, sich in das nationale Kino zu vertiefen, wo es aufgrund der Unerbittlichkeit der Zeit viele Meisterwerke zu sehen, zu studieren und sich von ihnen inspirieren zu lassen gibt.
„Meine Gedanken sind still“ steht auf Platz 20 in der Liste der 100 besten Filme in der Geschichte des ukrainischen Kinos. Deshalb wurde er für die Vorführung am 10. September ausgewählt – dem Tag des ukrainischen Kinos, dem Geburtstag von Oleksandr Dowschenko. Der ukrainische Filmregisseur ist ein Klassiker des Weltkinos.
„Meine Gedanken sind still“ ist kein primitiver Humor. Was mich betrifft, geht es in diesem Film nicht mehr um Witze und schon gar nicht um ihrer selbst willen. Es ist eine einfache Geschichte über ewige Wahrheiten: Familie und Karriere. Und der Regisseur erzählt sie auch sehr einfach, aber es wird lustig. Und das nicht, weil die Witze gut sind. Absurde Situationen, Szenen, Menschen – alles ist aus dem Leben gegriffen. Wie passt man in einen Sitz, wenn man etwa zwei Meter groß ist? Kann man sich im Urlaub mit seiner Mutter zudröhnen? Außerdem muss sie ein schönes Foto in einem Feld mit Löwenzahn machen.
In „Meine Gedanken sind still“ geht es auch um den Inhalt. Hier gibt es Dialoge, die man sich nicht nur anhören, sondern über die man auch nachdenken sollte. Generell ist der Film so geraten, dass er nicht nur zum Lachen anregt (und das wird man auf jeden Fall tun!), sondern auch zum Nachdenken, zum Beispiel darüber, warum ukrainische Kühe nicht in den Himmel schauen.
Vor Beginn des Films sagte der Regisseur, dass die Zuschauer nach der Vorführung ihr Verständnis von Komödie ändern würden. Und so geschah es auch.
Ми організували вже третій кінопоказ українського кіно. Фільм зібрав найбільшу кількість глядачів. І ми точно розуміємо, як важливо зараз відчувати, бачити і чути наше українське. І як цікаво нашим іноземним гостям дізнаватися щось нове про українську культуру.
Щорічно у другу суботу вересня відзначається День українського кіно – професійне свято працівників кінематографії. Ренесанс сучасного українського кіно відбувся — про це свідчать і глядачі, і чисельні добірки найкращих українських фільмів. Суспільне зібрало добірку визнаних шедеврів, тож у це свято українського кіно радимо вам заглибитись у вітчизняний кінематограф, де через невблаганність часу заховалось безліч шедеврів, які треба дивитися, вивчати й надихатись ними.
„Мої думки тихі“ займає 20-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Саме тому його було обрано для показу 10 вересня – в день українського кіно, день народження Олександра Довженко. Українського кінорежисера, класика світового кінематографа.
«Мої думки тихі» — це не примітивний гумор. Як на мене, це кіно більше не про жарти і не заради них взагалі. Це проста історія про вічні істини: родина і кар’єра. І режисер її розказує теж дуже просто, а виходить смішно. І не через те, що жарти хороші. Абсурдні ситуації, сцени, люди — все списано із життя. Як вміститися в плацкарті, коли твій зріст близько двох метрів? Чи можна кайфувати на відпочинку разом з мамою? Ба більше: їй треба зробити красиву фотку в полі з кульбабками.
«Мої думки тихі» — це і про зміст також. Тут є діалоги, які треба не просто слухати, а й обдумувати. І взагалі, фільм вийшов таким, аби не лише посміятися (а ви точно будете це робити!), а щоб подумати, наприклад, про те, чому українські корови не дивляться в небо.
Перед початком фільму режисер сказав, що після сеансу у глядачів зміниться розуміння про комедію. Так і сталося.